гладуха —
гладу́ха іменник жіночого роду, істота розм.
Орфографічний словник української мови
гладуха —
-и, розм. Жін. до гладун 1).
Великий тлумачний словник сучасної мови
гладуха —
ГЛАДУ́ХА, и, ж., розм. Жін. до гладу́н 1. – Ач, гладуха, – трясе салом, розносить поговір! – проводила вона ковалиху неприязною думкою (М. Коцюбинський); – Коли так, то в тебе має бути діжка розуму, – вколов чоловік гладуху (М. Стельмах).
Словник української мови у 20 томах
гладуха —
ТОВСТУ́ХА розм. (товста, повна жінка), ТОВСТУ́ЛЯ розм., ГЛАДУ́ХА розм. На кінець приспіли і ждані: Ониська мишаста і Ївга-товстуха (Панас Мирний); Незабаром у дверях з'явилась не дуже молода, але гарна з лиця таки добра товстуля, низька, кругленька (І.
Словник синонімів української мови
гладуха —
ГЛАДУ́ХА, и, ж., розм. Жін. до гладу́н 1. — Ач, гладуха, — трясе салом, розносить поговір! — проводила вона ковалиху неприязною думкою (Коцюб., II, 1955,15); Такі гладухи [купчихи] ще чого доброго можуть і його ні за що схопити (Гончар, Таврія.., 1957, 57).
Словник української мови в 11 томах