голиця

Голиця, -ці

ж. Чистое поле, прочищенное отъ деревьевъ мѣсто. Угор. Іде дощик на голиці. Гол. IV. 574.

2) Кожа, съ которой облѣзъ, оборванъ мѣхъ. Конст. у.

3) = гонишна сітка ]гонишний]. Браун. 13.

Значення в інших словниках

1. голиця — -і, ж., зах. Чисте поле, де зрубані всі дерева.  Великий тлумачний словник сучасної мови