горлатий
Горлатий, -а, -е
1) Крикливый, горластый. Цитьте, цитьте, горлатії ворони. К. ЧР. 297. Мовчи бо, жутко, не будь така горлата. Чуб. II. 348.
2) О ружьѣ, горшкѣ и пр.: имѣющій широкое отверстіе, широкогорлый. Покрепились, підвеселились ми з дідом із того високого горлатого джбану. Г. Барв. 180.
3) О мережк'ѣ: съ большими отверстіями. Славян. у.
4) горлата яма = горлаха. Складав зерно.... в горлаті ями. Мир. ХРВ. 125.
Словник української мови Грінченка