горінець
Горінець
нар. Вверхъ лицемъ, навзничь. Угор. Он в тотій труні горінець лежит. Драг. 268.
Словник української мови ГрінченкаГорінець
нар. Вверхъ лицемъ, навзничь. Угор. Он в тотій труні горінець лежит. Драг. 268.
Словник української мови Грінченка