горішній
Горішній, -ня, -нє
1) Верхній, наверху находящійся. Подивиться козак Нечай в горішню кватирку. Гол. І. 8. Горішній навій. МУЕ. ІІІ. 17. Камінь у млині буває горішній і долішній. Камен. у. Горішній одвірок над хатніми дверьми. ЕЗ. V. 204.
2) Выше по теченію лежащій.
3) О вѣтрѣ: сѣверный (на Днѣпрѣ). Мнж. 148. Сѣверо-восточный (Кубань). О. 1862. V. Кух. 37. горішній бік у полотне. Лицевая сторона полотна, которая при вышиваніи обращена къ швеѣ. Шух. I. 154.
4) Чердачный. Горішнє вікно.
5) горішня хата. Та изъ хат (комнатъ), которая находится въ сторону горъ (въ подгорныхъ мѣстностяхъ). Шух. I. 95.
Словник української мови Грінченка