горішній
ВЕ́РХНІЙ (який міститься, знаходиться, відбувається тощо зверху, вище чого-небудь), ГОРІ́ШНІЙ, ВЕРХОВИ́Й, ВЕРШИ́ННИЙ, ВЕРХОВИ́ННИЙ. На верхніх поличках знаходжу в слоїках сало і макарони (М. Коцюбинський); На горішньому поверсі школи вікна були відчинені (О. Гончар); Розрізняють чотири види або класи лісових пожеж: 1) наземні, або низові; 2) верхові, або вершинні (з посібника); Вони йшли далі і далі, забирались в холодний і непривітний глиб верховинних лісів (М. Коцюбинський).
Словник синонімів української мови