граматка

Граматка, -ки

ж.

1) Азбука, букварь. Аз-буки, бери граматку в руки. Ном.

2) Поминальная книжечка. Наняли тут по йому панахиду і у граматку свою записали. Кв.

Значення в інших словниках

1. граматка — 1. заст. Буквар. Іван Федорович сходив до дяка і договорив за два мішки пшениці вивчити з Кирилком граматку (Панас Мирний). 2. церк. Поминальна книга; поминальний список. – Я вивчила напам’ять в граматці усі гріхи, то й досі пам’ятаю од слова до слова (І.  Літературне слововживання
2. граматка — -и, ж. 1》 заст. Буквар. 2》 церк. Поминальна книга або поминальний список.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. граматка — ГРАМА́ТКА, и, ж. 1. заст. Буквар. Діждали неділі, і Іван Федорович сходив до дяка і договорив за два мішки пшениці вивчити з Кириликом граматку (Панас Мирний); – Ви й досі не забулись, скільки тих смертельних гріхів? – спитав Радюк. – Авжеж, не забулась!.  Словник української мови у 20 томах
4. граматка — Грама́тка, -тки, -тці; -ма́тки, -ток  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. граматка — ГРАМА́ТКА, и, ж. 1. заст. Буквар. Діждали неділі, і Іван Федорович сходив до дяка і договорив за два мішки пшениці вивчити з Кириликом граматку (Мирний, І, 1954, 152); Романко налапав на полиці стару, заяложену граматку, і хлопці подались у стодолу.  Словник української мови в 11 томах