грамота
Грамота, -ти
ж.
1) Грамота. У руках царська грамота. К. ЧР. 338.
2) Грамота, умѣнье читать и писать. Уже воно й грамоти бралось.
Словник української мови ГрінченкаГрамота, -ти
ж.
1) Грамота. У руках царська грамота. К. ЧР. 338.
2) Грамота, умѣнье читать и писать. Уже воно й грамоти бралось.
Словник української мови Грінченка