грамота
гра́мота
I -и, ж., тільки одн.
Уміння читати і писати.
|| Освіта.
|| перен. Елементарні початкові відомості з якої-небудь галузі знання.
II -и, ж.
1》 Офіційний письмовий акт правового значення, документ, що свідчить або встановлює що-небудь.
|| Документ, яким нагороджують за успіхи в якій-небудь справі.
Фільчина грамота — документ, що не має юридичної сили, неграмотно складений.
2》 іст. Лист, послання або який-небудь запис.
Великий тлумачний словник сучасної української мови