гузно —
-а, с. Те саме, що сідниця.
Великий тлумачний словник сучасної мови
гузно —
ГУ́ЗНО, а, с., вульг. Частина тулуба людини нижче спини. – Шила в отамани! Шила! – кричали збоку. – А в гузно тобі шила не хочеш? – заперечив старий козак Карпо Тихий. Юрба зареготала (О. Довженко); – Гузно твоє нешмаговане! – розсердився Роман (М.
Словник української мови у 20 томах