Значення в інших словниках
-
гузно —
ГУ́ЗНО, а, с., вульг. Частина тулуба людини нижче спини. – Шила в отамани! Шила! – кричали збоку. – А в гузно тобі шила не хочеш? – заперечив старий козак Карпо Тихий. Юрба зареготала (О. Довженко); – Гузно твоє нешмаговане! – розсердився Роман (М.
Словник української мови у 20 томах
-
гузно —
Гузно, -на с. Задница. Ном. № 2995, 2617.
Словник української мови Грінченка