Великий тлумачний словник сучасної мови

гузно

гу́зно

-а, с.

Те саме, що сідниця.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. гузно — ГУ́ЗНО, а, с., вульг. Частина тулуба людини нижче спини. – Шила в отамани! Шила! – кричали збоку. – А в гузно тобі шила не хочеш? – заперечив старий козак Карпо Тихий. Юрба зареготала (О. Довженко); – Гузно твоє нешмаговане! – розсердився Роман (М.  Словник української мови у 20 томах
  2. гузно — Гузно, -на с. Задница. Ном. № 2995, 2617.  Словник української мови Грінченка