дбаха —
дба́ха іменник жіночого або чоловічого роду, істота розм.
Орфографічний словник української мови
дбаха —
-и, ч. і ж., розм. Те саме, що дбайливець і дбайливиця.
Великий тлумачний словник сучасної мови
дбаха —
ПІКЛУВА́ЛЬНИК (той, хто піклується про когось, щось), ДБАЙЛИ́ВЕЦЬ, ДБАЧ розм., ДБА́ХА розм. Дитина за клопотанням батьків, опікуна або піклувальника зберігає громадянство України (з газети); Корінь роду.. в тім, щоб бути завжди дбайливцем-господарем, творити добро і добробут (з журналу).
Словник синонімів української мови
дбаха —
ДБА́ХА, и, ч. і ж; розм. Те саме, що дбайли́вець і дбайли́виця.
Словник української мови в 11 томах