дбач —
дбач іменник чоловічого роду, істота розм.
Орфографічний словник української мови
дбач —
-а, ч., розм. Те саме, що дбайливець.
Великий тлумачний словник сучасної мови
дбач —
ПІКЛУВА́ЛЬНИК (той, хто піклується про когось, щось), ДБАЙЛИ́ВЕЦЬ, ДБАЧ розм., ДБА́ХА розм. Дитина за клопотанням батьків, опікуна або піклувальника зберігає громадянство України (з газети); Корінь роду.. в тім, щоб бути завжди дбайливцем-господарем, творити добро і добробут (з журналу).
Словник синонімів української мови
дбач —
ДБАЧ, а́, ч., розм. Те саме, що дбайли́вець.
Словник української мови в 11 томах