гл. = двигтіти. Так весь склеп і задвиготів. Драг.
Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках
двиготіти —
двиготі́ти дієслово недоконаного виду розм.
Орфографічний словник української мови
двиготіти —
-очу, -отиш, недок., розм. Підсил. до двигтіти.
Великий тлумачний словник сучасної мови
двиготіти —
див. гриміти; дрижати
Словник синонімів Вусика
двиготіти —
ТРЕМТІ́ТИ (трястися від частих і коротких коливальних рухів), ДРИЖА́ТИ, ЗДРИГА́ТИСЯ, ЗДРИГА́ТИ, ЗДРИ́ГУВАТИ рідше, ТРУСИ́ТИСЯ, ТІ́ПАТИСЯ, КОЛОТИ́ТИСЯ, ДРИГОТІ́ТИ діал., ДИЛЬКОТА́ТИ (ДИЛЬКОТІ́ТИ) діал.
Словник синонімів української мови
двиготіти —
ДВИГОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок., розм. Підсил. до двигті́ти. Під’їздили тяжкі грузовики. Під ними двиготіла земля (Мик., II, 1957, 95).
Словник української мови в 11 томах