Значення в інших словниках
-
двигтіння —
двигті́ння іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
-
двигтіння —
-я, с. Дія за знач. двигтіти і звуки, утворювані цією дією.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
двигтіння —
див. звучання
Словник синонімів Вусика
-
двигтіння —
ДВИГТІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. двигті́ти і звуки, утворювані цією дією. День і ніч пролітали [поїзди] коло їхнього дому, стрясаючи своїм двигтінням підлогу, стелю, вікна (Кучер, Трудна любов, 1960, 277)...
Словник української мови в 11 томах