двигтіння

двигті́ння

-я, с.

Дія за знач. двигтіти і звуки, утворювані цією дією.

Значення в інших словниках

1. двигтіння — двигті́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. двигтіння — див. звучання  Словник синонімів Вусика
3. двигтіння — ДВИГТІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. двигті́ти і звуки, утворювані цією дією. День і ніч пролітали [поїзди] коло їхнього дому, стрясаючи своїм двигтінням підлогу, стелю, вікна (Кучер, Трудна любов, 1960, 277)...  Словник української мови в 11 томах
4. двигтіння — Двигтіння, -ня с. Сотрясеніе, дрожаніе.  Словник української мови Грінченка