двиготіти

ДВИГОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок., розм. Підсил. до двигті́ти.

Під’їздили тяжкі грузовики. Під ними двиготіла земля (Мик., II, 1957, 95).

Значення в інших словниках

1. двиготіти — двиготі́ти дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. двиготіти — -очу, -отиш, недок., розм. Підсил. до двигтіти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. двиготіти — див. гриміти; дрижати  Словник синонімів Вусика
4. двиготіти — ТРЕМТІ́ТИ (трястися від частих і коротких коливальних рухів), ДРИЖА́ТИ, ЗДРИГА́ТИСЯ, ЗДРИГА́ТИ, ЗДРИ́ГУВАТИ рідше, ТРУСИ́ТИСЯ, ТІ́ПАТИСЯ, КОЛОТИ́ТИСЯ, ДРИГОТІ́ТИ діал., ДИЛЬКОТА́ТИ (ДИЛЬКОТІ́ТИ) діал.  Словник синонімів української мови
5. двиготіти — Двиготіти, -гочу, -тиш гл. = двигтіти. Так весь склеп і задвиготів. Драг.  Словник української мови Грінченка