двигтючий

ДВИГТЮ́ЧИЙ, а, е. Який двигтить.

Йому доводилося на довгі години влипати в двигтючу землю (Довж., І, 1958, 300).

Значення в інших словниках

1. двигтючий — двигтю́чий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. двигтючий — -а, -е. Який двигтить.  Великий тлумачний словник сучасної мови