двиготіння

ДВИГОТІ́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. двиготі́ти і звуки, утворювані цією дією.

Здалеку чути потужне двиготіння янгі-арицького сифона (Ле, Міжгір’я, 1953, 309).

Значення в інших словниках

1. двиготіння — двиготі́ння іменник середнього роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. двиготіння — -я, с., розм. Дія за знач. двиготіти і звуки, утворювані цією дією.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. двиготіння — Двиготі́ння, -ння, -нню, -нням  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)