Великий тлумачний словник сучасної мови

двиготіння

двиготі́ння

-я, с., розм.

Дія за знач. двиготіти і звуки, утворювані цією дією.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. двиготіння — двиготі́ння іменник середнього роду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. двиготіння — Двиготі́ння, -ння, -нню, -нням  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. двиготіння — ДВИГОТІ́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. двиготі́ти і звуки, утворювані цією дією. Здалеку чути потужне двиготіння янгі-арицького сифона (Ле, Міжгір’я, 1953, 309).  Словник української мови в 11 томах