деревище —
ТРУНА́, ДОМОВИ́НА, ГРІБ (ГРОБ), ТРУ́МНА діал., ДЕРЕВИ́ЩЕ діал. Вдову давно вже поховали В чужій позиченій труні Чужії люде (Т. Шевченко); Я там бачу мертвих, Вони лежать у тісних домовинах (Леся Українка); Брат, який працював трактористом...
Словник синонімів української мови
деревище —
ДЕРЕВИ́ЩЕ, а, с., діал. Домовина. Сидів на ослоні згорблений майстер.. і збивав деревище (Черемш., Тв., 1960, 66); Коли клали Одотиного Степана з тесаної яворової лави в деревище, Гафія тримала мерця за голову (Чендей, Вітер.., 1958, 10).
Словник української мови в 11 томах