деревище
ДЕРЕВИ́ЩЕ, а, с., діал. Домовина.
Сидів на ослоні згорблений майстер.. і збивав деревище (Черемш., Тв., 1960, 66);
Коли клали Одотиного Степана з тесаної яворової лави в деревище, Гафія тримала мерця за голову (Чендей, Вітер.., 1958, 10).
Словник української мови (СУМ-11)