Орфографічний словник української мови

деревище

дереви́ще

іменник середнього роду

діал.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. деревище — -а, с., діал. Домовина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. деревище — див. держак  Словник синонімів Вусика
  3. деревище — ТРУНА́, ДОМОВИ́НА, ГРІБ (ГРОБ), ТРУ́МНА діал., ДЕРЕВИ́ЩЕ діал. Вдову давно вже поховали В чужій позиченій труні Чужії люде (Т. Шевченко); Я там бачу мертвих, Вони лежать у тісних домовинах (Леся Українка); Брат, який працював трактористом...  Словник синонімів української мови
  4. деревище — ДЕРЕВИ́ЩЕ, а, с., діал. Домовина. Сидів на ослоні згорблений майстер.. і збивав деревище (Черемш., Тв., 1960, 66); Коли клали Одотиного Степана з тесаної яворової лави в деревище, Гафія тримала мерця за голову (Чендей, Вітер.., 1958, 10).  Словник української мови в 11 томах
  5. деревище — Деревище, -ща с. = дубовина. Вх. Зн. 14.  Словник української мови Грінченка