добродійство

Добродійство, -ва

с.

1) Благодѣяніе. Ой виходьте в поле, вельможне жовнірство! Буде вам велика дяка за все добродійство. К. Досв. 26.

2) соб. Господа! Милостивые Государи! Я повинен сказать, любе добродійство земляки, що се остання річ моя. К. Ваше добродійство. Ваша милость. Як би то, ваше добродійство, ви нам своїми руками милостиню подали. ЗОЮР. II. 76.

Значення в інших словниках

1. добродійство — добро́дійство іменник середнього роду добродії доброді́йство іменник середнього роду добродіяння розм.  Орфографічний словник української мови
2. добродійство — I добр`одійство-а, с., збірн., заст., розм. Добродії (див. добродій 1)). II доброд`ійство-а, с., розм. Те саме, що добродіяння.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. добродійство — ДОБРО́ДІЙСТВО, а, с. Збірн. до добро́дій 1. [Баба:] Як тільки ж вкрадете що в мене.., Геть повипихаю в шию з хати. Хоч ви і вчене добродійство (М.  Словник української мови у 20 томах
4. добродійство — Найбільше добродійства находимо у рільників, бо вони є діти природи. Говориться з глибокою повагою про хліборобів.  Приповідки або українсько-народня філософія
5. добродійство — Доброді́йство, -ва, -ву  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. добродійство — ДОБРО́ДІЙСТВО, а, с., збірн., заст., розм. Добродії ( див. добро́дій 1). [Баба:] Як тільки ж вкрадете що в мене.., Геть повипихаю в шию з хати. Хоч ви і вчене добродійство (Кроп., V, 1959, 260). ДОБРОДІ́ЙСТВО, а, с., розм. Те саме, що добродія́ння.  Словник української мови в 11 томах