доброчинець
Доброчинець, -нця
м. = добродій 1. Пів світа сходи, — другого такого доброчинця не надибаєш. Кост. 7. 80.
Словник української мови ГрінченкаДоброчинець, -нця
м. = добродій 1. Пів світа сходи, — другого такого доброчинця не надибаєш. Кост. 7. 80.
Словник української мови Грінченка