додибувати

Додибувати, -бую, -єш

сов. в. додибати, -баю, -єш, гл. Доходить, дойти съ трудомъ. А я ледве додибала до вашої хати. Шевч. 112.

Значення в інших словниках

1. додибувати — доди́бувати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. додибувати — ДОДИ́БУВАТИ, ую, уєш, недок., ДОДИ́БАТИ, аю, аєш, док., розм. Насилу, з труднощами доходити, добиратися куди-небудь, до чого-небудь. — А я ледве додибала до вашої хати (Шевч.  Словник української мови в 11 томах