дренчати
Дренчати, -чу, -чиш
гл. = деренчати. Голос їй дренчить. Св. Л. 103. Панотець давно хріп, аж вікна дренчали. Св. Л. 13.
Словник української мови ГрінченкаДренчати, -чу, -чиш
гл. = деренчати. Голос їй дренчить. Св. Л. 103. Панотець давно хріп, аж вікна дренчали. Св. Л. 13.
Словник української мови Грінченка