Значення в інших словниках
-
дубцювати —
ДУБЦЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок., кого, розм. Бити кого-небудь (звичайно палицею, дрючком). – Тих панів мостивих добрим гуртом будете так сильно лупцювати, так дуже духопелити... – Гамселити, – підказав Покивай. – Товкмачити, – підказали з юрби .. – Гатити! Молотити! Дубцювати! (О. Ільченко).
Словник української мови у 20 томах
-
дубцювати —
див. бити
Словник синонімів Вусика