Словник української мови Грінченка

дудок

Дудок, -дка

м. = одуд. Вх. Пч. 15. Який дудок — такий чубок. Ном. № 7110.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. дудок — Ду́дха, дудо́к: — австрійські 2 крейцари; ані дудка: ні копійки [XII] — дрібна монета (два австрійські крейцари) [4;52]  Словник з творів Івана Франка
  2. дудок — -дка, ч., зах., іст. Дрібна монета (два австрійські крейцери).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. Дудок — (Dudok) Віллем Марінус, 1884-1974, голландський архітектор; один із піонерів сучасної архітектури в Голландії; забудова Гілверсума (в тому числі ратуша), голландський гуртожиток в унів. містечку в Парижі; урбаністичні плани голландських міст.  Універсальний словник-енциклопедія