Значення в інших словниках
-
дужо —
ду́жо прислівник незмінювана словникова одиниця рідко
Орфографічний словник української мови
-
дужо —
Присл. до дужий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
дужо —
ДУ́ЖО, рідко. Присл. до ду́жий 2; вищ. ст. ду́жче. Юнаки й дівчата крокували,.. дужо вимахуючи руками (Чаб., Балкан, весна, 1960, 326); Співала ж [Оксана Петрусенко] дзвінко, дужо, незрівнянно, А голос був — із щирого срібла! (Тич., II, 1957, 42).
Словник української мови в 11 томах