Великий тлумачний словник сучасної мови

дужо

ду́жо

Присл. до дужий.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. дужо — ду́жо прислівник незмінювана словникова одиниця рідко  Орфографічний словник української мови
  2. дужо — ДУ́ЖО, рідко. Присл. до ду́жий 2; вищ. ст. ду́жче. Юнаки й дівчата крокували,.. дужо вимахуючи руками (Чаб., Балкан, весна, 1960, 326); Співала ж [Оксана Петрусенко] дзвінко, дужо, незрівнянно, А голос був — із щирого срібла! (Тич., II, 1957, 42).  Словник української мови в 11 томах
  3. дужо — Дужо нар. 1) Сильно, мощно. 2) Здорово.  Словник української мови Грінченка