дідичка

Дідичка, -ки

ж. Помѣщица, владѣтельница.

Значення в інших словниках

1. дідичка — ді́дичка іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. дідичка — -и, іст. Жін. до дідич.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. дідичка — ДІ́ДИЧКА, и, ж., іст. Жін. до ді́дич. Мати моя була взята до дідички Чернишки.. в ролі бонни чи няньки до її дітей (Сам., II, 1958, 409).  Словник української мови в 11 томах