Значення в інших словниках
-
заборонити —
заборони́ти 1 дієслово доконаного виду не дозволити робити, здійснювати що-небудь; захистити від кого-, чого-небудь заборони́ти 2 дієслово доконаного виду розпушити ґрунт
Орфографічний словник української мови
-
заборонити —
I див. забороняти. II див. заборонувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
заборонити —
ЗАБОРОНЯ́ТИ (не дозволяти робити що-небудь), БОРОНИ́ТИ перев. у запереч. конструкціях, ЗАКА́ЗУВАТИ заст., розм., ЗБОРОНЯ́ТИ діал. — Док.: заборони́ти, поборони́ти розм. рідко уборони́ти (вборони́ти) рідко заказа́ти, зборони́ти. Малювати (Т.
Словник синонімів української мови
-
заборонити —
Заборони́ти, -роню́, -ро́ниш, -ро́нять кому що
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
заборонити —
ЗАБОРОНИ́ТИ¹ див. забороня́ти. ЗАБОРОНИ́ТИ² див. заборонува́ти.
Словник української мови в 11 томах