завередувати

Завередува́ти, -ду́ю, -єш

гл. Закапризничать, заприхотничать, начать привередничать.

Значення в інших словниках

1. завередувати — завередува́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. завередувати — -ую, -уєш, док. Почати вередувати; виявляти незадоволення, примхи.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. завередувати — Завередува́ти, -реду́ю, -реду́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. завередувати — ЗАВЕРЕДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. Почати вередувати; виявляти незадоволення, примхи. Нікому ніколи не сказав [суддя] лихого слова; коли жінка часом завередувала, уступався з очей; цінив домашній спокій (Мак., Вибр.  Словник української мови в 11 томах