Орфографічний словник української мови

завередувати

завередува́ти

дієслово доконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. завередувати — -ую, -уєш, док. Почати вередувати; виявляти незадоволення, примхи.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. завередувати — Завередува́ти, -реду́ю, -реду́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. завередувати — ЗАВЕРЕДУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. Почати вередувати; виявляти незадоволення, примхи. Нікому ніколи не сказав [суддя] лихого слова; коли жінка часом завередувала, уступався з очей; цінив домашній спокій (Мак., Вибр.  Словник української мови в 11 томах
  4. завередувати — Завередува́ти, -ду́ю, -єш гл. Закапризничать, заприхотничать, начать привередничать.  Словник української мови Грінченка