завидки

Завидки, -ків

мн. Зависть. зави́дки беруть. Завидно. Завидки беруть, що нам не дають. посл.

Значення в інших словниках

1. завидки — за́видки множинний іменник розм.  Орфографічний словник української мови
2. завидки — див. заздрість  Словник синонімів Вусика
3. завидки — ЗАВИДЬКИ мн., заздрощі, жм. завидощі, од. заздрість, зависть, завидющість, д. зависність.  Словник синонімів Караванського
4. завидки — -ків, мн., розм. Те саме, що заздрощі. Завидки беруть.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. завидки — 1. див. зависть 2. це засвітла  Словник чужослів Павло Штепа
6. завидки — ЗА́ЗДРІСТЬ (почуття досади, роздратування, викликане якоюсь перевагою іншого), ЗА́ЗДРОЩІ мн., ЗА́ВИДКИ мн., розм., ЗА́ВИСТЬ розм. рідко.  Словник синонімів української мови
7. завидки — За́видки, -видків, -кам  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. завидки — ЗА́ВИДКИ, ків, мн., розм. Те само, що за́здрощі. Павло аж струснувся: і від тріску, і від завидків на такі дужі, м’язисті руки (Ле, Вибр., 1939, 82); Він..  Словник української мови в 11 томах