завидко

Зави́дка, зави́дко

нар. Засвѣтло. Коли б мені завидка додому прийти. Камен. у. Вечеряй, козаче, сю вечеру завидка. Чуб. V. 47.

Значення в інших словниках

1. завидко — присл. 1》 Те саме, що завидна. 2》 Те саме, що завидно.  Великий тлумачний словник сучасної мови