завидко

зави́дко

присл.

1》 Те саме, що завидна.

2》 Те саме, що завидно.

Значення в інших словниках

1. завидко — Зави́дка, зави́дко нар. Засвѣтло. Коли б мені завидка додому прийти. Камен. у. Вечеряй, козаче, сю вечеру завидка. Чуб. V. 47.  Словник української мови Грінченка