заговорювати
Заговорювати, -рюю, -єш
сов. в. заговори́ти, -рю́, -риш, гл. Єв. Мр. XVI. 17. Заговорять всі вороги, що ся любим ми убогі. Чуб. V. 97. Настане суд, заговорять і Дніпро, і гори. Шевч. 212.
2) = замовляти.
Словник української мови Грінченка