заговорювати
Забалакувати, зав'язувати розмову, обзиватися словом; (- кров) виявлятися, пробуджуватися; (зуби) Д. замовляти, П. підпускати ляси; (кого) розважати, присипляти; Р. ЗАВОРОЖУВАТИ; док. відкрити рота, порушити мовчанку.
Практичний словник синонімів української мови