заговорювати
загово́рювати
-юю, -юєш, недок., заговорити, -орю, -ориш, док.
1》 перех. і неперех.Починати розмову, бесіду, звертаючись до кого-небудь; вступати в розмову з ким-небудь.
|| Робити натяк, говорити з натяком, умовляти на що-небудь.
|| тільки док. Почати говорити про когось, щось, обговорювати кого-, що-небудь, роблячи широко відомим.
|| тільки док., перен. Почати видавати виразні звуки (про музичні інструменти, вогнепальну зброю).
2》 у кому, неперех., перен. Виявлятися у певній поведінці, настроях, діяльності і т. ін.
3》 перех. Чинити вплив на кого-, що-небудь; уміло говорячи, переконувати в чомусь кого-небудь.
|| Відвертати увагу або втомлювати розмовою.
|| заст. Заворожувати, зачаровувати магічним словом.
4》 неперех. Починати говорити, користуватися мовою, промовляти слова.
Великий тлумачний словник сучасної української мови