запорядити —
Запоряди́ти, запоряджа́ти (запоря́джувати). Давати розпорядження. Як учитель учить, тоді ученик не сьміє мати нічого в руках, бо се зараз відвертає увагу, тому добре запоряджувати, аби ученики все, що мають робити, робили разом, н. пр.
Українська літературна мова на Буковині
запорядити —
див. запоряджувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
запорядити —
запоряди́ти дієслово доконаного виду розпоряджатися діал.
Орфографічний словник української мови
запорядити —
ЗАПОРЯДИ́ТИ див. запоря́джувати.
Словник української мови в 11 томах