Значення в інших словниках
-
запорядити —
Запоряди́ти, запоряджа́ти (запоря́джувати). Давати розпорядження. Як учитель учить, тоді ученик не сьміє мати нічого в руках, бо се зараз відвертає увагу, тому добре запоряджувати, аби ученики все, що мають робити, робили разом, н. пр.
Українська літературна мова на Буковині
-
запорядити —
запоряди́ти дієслово доконаного виду розпоряджатися діал.
Орфографічний словник української мови
-
запорядити —
ЗАПОРЯДИ́ТИ див. запоря́джувати.
Словник української мови в 11 томах
-
запорядити —
Запоряди́ти, -джу́, -ди́ш гл. — запоря́док. Распорядиться. Вх. Зн. 20.
Словник української мови Грінченка