Живущій заработками; нанимающійся. Я чоловік зарібний. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках
зарібний —
-а, -е, діал. Робочий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
зарібний —
Зарі́бний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
зарібний —
ЗАРІ́БНИЙ, а, е, діал. Робочий. — Ваш тато ще мав грунт і воли, а ви вже зарібний чоловік (Стеф., І, 1949, 84).
Словник української мови в 11 томах