зарібний

зарі́бний

-а, -е, діал.

Робочий.

Значення в інших словниках

1. зарібний — Зарі́бний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
2. зарібний — ЗАРІ́БНИЙ, а, е, діал. Робочий. — Ваш тато ще мав грунт і воли, а ви вже зарібний чоловік (Стеф., І, 1949, 84).  Словник української мови в 11 томах
3. зарібний — Зарібний, -а, -е Живущій заработками; нанимающійся. Я чоловік зарібний. Н. Вол. у.  Словник української мови Грінченка