зарібний

ЗАРІ́БНИЙ, а, е, діал. Робочий.

— Ваш тато ще мав грунт і воли, а ви вже зарібний чоловік (Стеф., І, 1949, 84).

Значення в інших словниках

1. зарібний — -а, -е, діал. Робочий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. зарібний — Зарі́бний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
3. зарібний — Зарібний, -а, -е Живущій заработками; нанимающійся. Я чоловік зарібний. Н. Вол. у.  Словник української мови Грінченка