зарінок —
Зарі́нок: — громадське пасовисько над річкою [16] — майдан поблизу річки [X] — поросле травою рівне місце близько ріки, де літом у неділю збирається сільська молодь. (Ів.Фр.
Словник з творів Івана Франка
зарінок —
-нку, ч., діал. 1》 Пологий берег річки, вкритий рінню. 2》 Рівне місце біля річки, поросле травою.
Великий тлумачний словник сучасної мови
зарінок —
Нку, ч., діал. 1. Пологий берег річки, вкритий рінню. 2. Рівне місце біля річки, поросле травою. Часом присниться синій барвінок, сивий полин, сум чебрецевий, київські сосни, тихий зарінок: я не крицевий. (П-2:25).
Словник поетичної мови Василя Стуса
зарінок —
зарі́нок іменник чоловічого роду діал.
Орфографічний словник української мови
зарінок —
ЗАРІ́НОК, нку, ч., діал. 1. Пологий берег річки, вкритий рінню. Десь серед зарінку стане, гей би на перекір жвавому потокові, збитий у купу густий луг (Кобр., Вибр., 1954, 83); В одному селі знайшов-таки [Іван] тіло.
Словник української мови в 11 томах