зарінок

Зарінок, -нку

м. Берегъ, покрытый мелкими камешками.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зарінок — Зарі́нок: — громадське пасовисько над річкою [16] — майдан поблизу річки [X] — поросле травою рівне місце близько ріки, де літом у неділю збирається сільська молодь. (Ів.Фр. Словник з творів Івана Франка
  2. зарінок — -нку, ч., діал. 1》 Пологий берег річки, вкритий рінню. 2》 Рівне місце біля річки, поросле травою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зарінок — Нку, ч., діал. 1. Пологий берег річки, вкритий рінню. 2. Рівне місце біля річки, поросле травою. Часом присниться синій барвінок, сивий полин, сум чебрецевий, київські сосни, тихий зарінок: я не крицевий. (П-2:25). Словник поетичної мови Василя Стуса
  4. зарінок — зарі́нок іменник чоловічого роду діал. Орфографічний словник української мови
  5. зарінок — ЗАРІ́НОК, нку, ч., діал. 1. Пологий берег річки, вкритий рінню. Десь серед зарінку стане, гей би на перекір жвавому потокові, збитий у купу густий луг (Кобр., Вибр., 1954, 83); В одному селі знайшов-таки [Іван] тіло. Словник української мови в 11 томах