засвічувати
Засвічувати, -чую, -єш
сов. в. засвіти́ти, -чу́, -тиш, гл.
1) Зажигать, зажечь. Шевч. 257. Засвічу я свічку, перебреду річку до моєї миленької хоть на одну нічку. Мет. 113.
2) Только сов. в. Засвѣтить, засіять. Колись і в наше віконце засвітить сонце. Ном. № 4886. Місяць у віконечко засвітить. МВ. ТІ. 9. Засвіти, Боже, з раю нашому короваю, щоб було виднесенько краяти дрібнесенько. Маркев. 101. аж зірниці засвітили. Искры изъ глазъ посыпались. Ном. № 6628.
3) тілом засвітити. Показать голое тѣло. волоссям засвітити. Открыть волоса (о замужней женщинѣ). Ном. № 3994.
Словник української мови Грінченка