збаламутити
Збаламутити, -мучу, -тиш
гл.
1) Возмутить.
2) Смутить. Тоді жінку збаламутять, що й не подивиться. Чуб. V. 1066.
Словник української мови ГрінченкаЗбаламутити, -мучу, -тиш
гл.
1) Возмутить.
2) Смутить. Тоді жінку збаламутять, що й не подивиться. Чуб. V. 1066.
Словник української мови Грінченка